Тютюнопаління є однією з найбільш серйозних небезпек для здоров’я людей в усьому світі, які коли-небудь виникали. Щорічно, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюн призводить майже до 7 мільйонів випадків смерті, з яких понад 6 мільйонів випадків відбувається серед споживачів та колишніх споживачів тютюну і більше 890 000 – серед некурящих людей, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму (пасивне куріння). Якщо не буде вжито термінових заходів, число щорічних летальних випадків до 2030 року може перевищити вісім мільйонів.

У тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі, а більше 50 – як канцерогени. І активні, і пасивні курці піддаються шкідливому впливу тютюну, адже не існує безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму. Серед дорослих людей вторинний тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця та рак легенів. Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок пасивне куріння призводить до народження дітей з низькою масою тіла.

Тютюновий дим (включаючи вторинний тютюновий дим) є головною причиною розвитку хронічної обструктивної хвороби легень від якої, за даними експертів ВООЗ, страждає 65 мільйонів чоловік у світі та згідно з прогнозами до 2030 року яка стане третьою за значимістю причиною смертей у світі (щорічно помиратиме до 8,3 мільйонів осіб). До числа інших факторів ризику розвитку цього захворювання відносять забруднення повітря всередині приміщень (наприклад, в результаті використання палива з біомаси для приготування їжі та обігріву), забруднення атмосферного повітря, виробничий пил та хімічні речовини (випаровування, подразнюючі речовини і дим).

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є не окремим конкретним захворюванням, а збірним терміном, використовуваним для опису хронічних хвороб легенів, що обмежують в них повітряний потік. Найбільш відомі терміни «хронічний бронхіт» та «емфізема» більше не використовуються – на даний час вони включені до діагнозу ХОЗЛ.

Хронічна обструктивна хвороба легень – не простий кашель курця, а недостатньо діагностована хвороба легенів, що загрожує життю хворого. Вона розвивається повільно і, як правило, проявляється у людей старше 40-50 років. При цьому спостерігається запалення дихальних шляхів, яке призводить до їх звуження і утворення в них рубців. Відбувається пошкодження та поступове руйнування еластичних тканин навколо бронхів, що призводить до тенденції колапсу дихальних шляхів при видиху і дихання стає важким. Найпоширенішими симптомами ХОЗЛ є задишка («брак повітря»), хронічний кашель та виділення мокротиння. По мірі погіршення стану здоров’я у хворого можуть виникнути труднощі навіть з виконанням звичайних повсякденних справ, таких, як підйом по сходах або носіння валізи. Крім того, у хворих нерідко трапляються загострення, тобто серйозні епізоди сильної задишки, кашлю та виділення мокротиння, які тривають від кількох днів до кількох тижнів. Вони можуть привести до помітного зниження працездатності та виникнення потреби в невідкладній медичній допомозі (включаючи госпіталізацію), а іноді навіть до смерті. Інтенсивність симптомів ХОЗЛ може варіюватися. У когось хвороба може протікати легко, без особливих незручностей у повсякденному житті, тоді, як інші можуть бути інвалідизованими та залежними від постійного кисневого харчування. Діагноз підтверджується простим тестом, званим спірометрією, який дозволяє виміряти, наскільки глибоким є дихання і як швидко повітря надходить в легені та виходить з них.

У минулому від ХОЗЛ частіше страждали чоловіки, проте, з огляду на те, що в країнах з високим рівнем доходів поширеність куріння серед жінок є такою ж високою, як і серед чоловіків, а в країнах з низьким рівнем доходів жінки в більшій мірі схильні до впливу з боку забруднення повітря в приміщеннях (наприклад, в результаті використання твердого палива для приготування їжі та обігріву), сьогодні захворювання зачіпає чоловіків і жінок майже в рівній пропорції.

Хронічна обструктивна хвороба легень невиліковна. Проте, наявні лікарські препарати та засоби фізіотерапії можуть зменшити прояви симптомів, підвищити здатність переносити навантаження та поліпшити якість життя, а також скоротити ризик смерті. У деяких (але не всіх) пацієнтів з ХОЗЛ позитивний ефект дає призначення інгаляційних кортикостероїдів. Відмова від куріння, як від основного фактора ризику ХОЗЛ та механізму прогресування хвороби, – абсолютно необхідний крок при лікуванні, який дозволяє уповільнити перебіг захворювання та знизити смертність від причин, пов’язаних з ним. Пацієнт повинен чітко усвідомлювати шкідливий вплив тютюнового диму на його дихальну систему. У випадках нікотинової залежності доцільно застосування нікотинзамісних препаратів. Заміщення потреби в нікотині за допомогою лікарських препаратів значно полегшує відмову від куріння і в 2 рази збільшує частку успішних відмов.

Основою профілактики ХОЗЛ вважається здоровий спосіб життя, якісне харчування, свіже незабруднене повітря та дозовані фізичні навантаження відповідно до віку. Найважливіша умова попередження розвитку захворювання або гальмування його прогресування  у курців – позбавлення від цієї пагубної звички. Вже через кілька днів після кидання палити покращується дихання, а нюх і смак загострюються. Через кілька місяців пропадає і кашель курця. Помітно знижується ризик різних легеневих захворювань. Робота та стан легенів поліпшується не тільки при відмові від звичайних сигарет, але і при відмові від всіх інших курильних тютюнових виробів, включаючи кальян та сигари.