Цукровий діабет (лат. Diabetes mellītus) – ендокринне захворювання, пов’язане з порушенням засвоєння глюкози що розвивається внаслідок абсолютної або відносної недостатності гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія – стійке збільшення вмісту глюкози в крові. Захворювання виникає в тих випадках, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або коли організм не може ефективно використовувати вироблений ним інсулін. Характеризується воно хронічним перебігом та порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального та водно-сольового. Ця хвороба – одна з найдавніших, відомих людству, яка згадується ще в стародавніх рукописах та ранніх медичних текстах. Перші описи симптомів цього патологічного стану виділяли насамперед найбільш яскраві – втрата рідини (поліурія) і невситима жага (полідипсія). Термін «діабет» вперше був використаний грецьким лікарем Деметріосом з Апаманіі (II століття до н. е.), що від грецької (διαβαίνω) означає «проходити наскрізь».

Цукровий діабет входить до трійки захворювань, які найчастіше призводять до інвалідизації населення та смерті (атеросклероз, рак та цукровий діабет). Він є однією з основних причин сліпоти, ниркової недостатності, інфарктів, інсультів та ампутацій нижніх кінцівок. За даними ВООЗ, це захворювання скорочує тривалість життя та збільшує смертність в 2-3 рази. Актуальність проблеми обумовлена ​​й масштабністю поширення цукрового діабету. На сьогоднішній день у всьому світі, за даними ВООЗ, зареєстровано більше 400 млн. захворівших, але реальне їх число приблизно в 2 рази вище (не враховано хворих з легким перебігом, що не потребує медикаментозного лікування та не діагностовані випадки захворювання). При цьому захворюваність щорічно збільшується у всіх країнах на 5-7%, а кожні 12-15 років – подвоюється. Отже, катастрофічне зростання числа хворих приймає характер неінфекційної епідемії.

За етіологічною класифікацією розрізняють діабет першого та другого типу і гестаційний діабет.

Для діабету першого типу (раніше відомого як інсулінозалежний або дитячий діабет) характерна відсутність вироблення інсуліну. Захворювання потребує щоденного введення інсуліну та супроводжується такими симптомами, як надмірне сечовиділення (поліурія), спрага (полідипсія), постійне відчуття голоду, втрата ваги, зміна зору та втома, що можуть з’явитися раптово. Причина цього типу діабету невідома, тому на даний час йому не можна запобігти.

Діабет другого типу (раніше званий інсулінонезалежним або дорослим діабетом) розвивається внаслідок неефективного використання організмом інсуліну. Часто він є результатом надмірної ваги та відсутності фізичної активності. Симптоми можуть бути подібними до симптомів діабету першого типу, але менш вираженими, в зв’язку з чим хвороба, зазвичай, діагностується через кілька років після її початку, вже після виникнення ускладнень.

Гестаційний діабет є гіперглікемією, яка вперше виявляється під час вагітності. Жінки з такою формою діабету мають підвищений ризик ускладнень під час вагітності та пологів та підвищений ризик захворювання на діабет 2-го типу у майбутньому.

Діабет небезпечний своїми ускладненнями. З часом він уражає серце, кровоносні судини, очі, нирки та нервову систему, приводячи до хронічних захворювань та передчасної смерті. За даними експертів ВООЗ, загальний ризик смерті серед людей з діабетом, як мінімум, в 2 рази перевищує ризик смерті серед людей того ж віку, у яких немає діабету. У дорослих людей з захворюванням на діабет ризик розвитку інфаркту та інсульту в 2-3 рази вищий, а в поєднанні зі зниженням кровотоку, невропатією (пошкодження нервів) ніг підвищується ймовірність появи на нижніх кінцівках виразок, їх інфікування, що в кінцевому підсумку може призвести до необхідності ампутації ніг. Діабетична ретинопатія, яка розвивається в результаті тривалого ушкодження дрібних кровоносних судин сітківки – є однією з найчастіших причин сліпоти. Також діабет входить до числа основних причин ниркової недостатності.

Прості заходи з підтримки здорового способу життя виявляються ефективними для профілактики діабету другого типу, який зустрічається найчастіше (близько 90 % всіх випадків діабету). Щоб сприяти попередженню даному захворюванню та його ускладненням необхідно виконувати наступне:

  • контролювати та підтримувати вагу тіла – ожиріння є основним фактором виникнення діабету 2 типу;
  • бути фізично активними – 30 хвилин регулярної активності помірної інтенсивності щодня є ефективним методом профілактики діабету та інших неінфекційних захворювань;
  • дотримуватися здорового харчування та зменшувати споживання цукру і насичених жирів. Також потрібно зменшити кількість споживання швидких вуглеводів – вони дають велике навантаження на підшлункову залозу і при цьому мають низьку енергетичну цінність;
  • утримуватися від вживання тютюну та зловживання алкоголю – куріння значно підвищує ризик розвитку діабету та інших неінфекційних захворювань;
  • підтримувати водний баланс. Вода бере участь в процесі проникнення глюкози в клітини і є дуже важливою у всіх процесах обміну речовин. Якщо організм зневоднений підшлункова залоза перестає виробляти інсулін. Чай, кава, солодка вода, сік, пиво – не можуть замінити воду, клітини будуть сприймати їх як їжу;
  • зберігати спокій, не нервувати – стрес порушує діяльність всіх органів та клітин, що призводить до виникнення багатьох хвороб;
  • регулярно проходити обстеження у лікарів. Важливо якомога швидше виявити хворобу, що допоможе вчасно розпочати лікування та взяти під контроль хворобу знизивши її негативні наслідки.