Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану. Шифр МКХ -10 – J10 – J18

Грип J10 Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу

J10.0 Грип з пневмонією, вірус грипу ідентифікований

J10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу ідентифікований J10.8 Грип з іншими проявами, вірус грипу ідентифікований

J11 Грип, вірус не ідентифікований

J11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікований

J11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус не ідентифікований

J11.8 Грип з іншими проявами, вірус не ідентифікований

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ:

– гострий початок;

– лихоманка 38,5-40 град. С;

– виражені симптоми порушення загального стану, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м’язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювота);

– можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;

– помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м’якого піднебіння з ін’єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);

– ін’єкція судин склери; – ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).

 ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції;

2. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів. Лабораторне підтвердження грипу є бажаним, але не обов’язковим у період епідемії.

ЛІКУВАННЯ:

1. Базисна терапія.

Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:

– ліжковий режим до нормалізації температури;

– молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

– вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо; – при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;

– при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстраметорфан та ін.);

– при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн тощо);

– при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

– температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38 град. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям до 12 років.

2. Етіотропна терапія:

– римантадин – ефективний при грипі А, призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;

– пролонговані форми римантадину (римантадин-полісахаридні комплекси) дітям старше 1 року. – осельтамавір – ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання, протягом 5 днів;

– індуктори ендогенного інтерферону; – в тяжких випадках – нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років – 1,5 мл, 2-7 років – 3 мл, старше 7 років – 4,5-6 мл. 3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування: гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін. Показання до призначення антибіотиків при грипі:

– приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками). Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

Профілактика грипу: На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.

Показання до обов’язкової вакцинації дітей проти грипу: – діти з хронічними захворюваннями бронхо-легеневого тракту;

– діти з хворобами серця із зміненою гемодинамікою;

– діти з гемолітичними анеміями;

– діти з цукровим діабетом;

– діти, які отримують імуносупресивну терапію;

– діти з метаболічними захворюваннями;

– діти з хронічними захворюваннями нирок;

– діти, які отримують аспіринову терапію у зв’язку з ревматоїдним артритом, тощо;

– діти з ВІЛ-інфекцією;

– діти, які знаходяться у закритих дитячих установах.

Вакцина проти грипу повинна вводитися за 1-1,5 місяці до сезонного підйому захворюваності на грип (вересень-листопад). Всім іншим особам вакцинація проти грипу може проводитися чи за виробничою необхідністю чи за бажанням